Руна Гебо, Фрейя Асвін. Північні містерії та магія: руни, боги та жіноча сила

ГЕБО – варіанти назв

• Германська назва: Гебо (Gebo)
• Англосаксонська назва: Гіфу (Gifu)
• Давньоскандинавська назва: не має
• Фонетична відповідність: Г (G)
• Традиційне значення: дар.

З богів ця руна асоціюється, перш за все, з Одіном, хоча деякі дослідники співвідносять її з Тором. Справді, у своїх проявах Гебо пов’язана зі шлюбними договорами та межовими знаками – атрибутами Тора. Стихія цієї руни – повітря.

Принесення дарів

Принесення та отримання дарів – важливий елемент багатьох північноєвропейських обрядів, про що свідчать, серед іншого, наступні рядки з «Мов Високого» (39, 41-42, 44):
Не знаю привітних
і щедрих, що стали б
дари відкидати;
ні таких, що у відповідь
на подарунок вручений
подарунка б не прийняли.
Зброя друзям
і одяг дари –
то тішить їхні погляди;
друзів обдаровуючи,
ти дружбу зміцнюєш,
якщо доля прихильна.
Потрібно у дружбі
вірним бути другові,
дарувати за подарунки;
сміхом на сміх
пристойно відповісти
і обманом – на брехню.
Якщо дружбу ведеш
і в іншому впевнений
і добра чекаєш від друга,-
відкривай йому душу,
дари принось,
відвідуй його часто.

У цих рядках перед нами розкриваються соціальні зобов’язання, пов’язані з принесенням дарів – звичаєм, широко поширеним у всій Північній Європі, як випливає з наступних віршів «Англосаксонської рунічної поеми»:
Щедрість – милість та честь,
Опора та слава,
Підтримка та допомога ізгою,
Котрий позбавлений їх.

Всі ці цитати наочно свідчать про те, що дарування було взаємним: при врученні дару передбачалося, що буде отримано дар у відповідь. Таким чином, йдеться не лише про дарування, а й про прийняття подарунків, – іншими словами, про рівновагу в обміні дарами.

Сама форма руни Гебо – дві рівновеликі схрещені перекладини – підтверджує цю ідею. У цих цитатах перераховуються різні установки й спонукання, які грають у процес обміну дарами. Але скрізь – у тому числі й у зв’язку зі «злим даром», про який йдеться у наведеній нижче строфі 145 з «Мов Високого», – центральною темою залишається збереження рівноваги. Стародавні скандинави славилися благородством і гостинністю, але навряд чи наш сучасник міг би назвати їх філантропами. Приймаючи дар, людина приймала він і певні зобов’язання. Обмін дарами був справою серйозною. Найкращий приклад тому – звичай, згідно з яким конунг виступав «що дарує кільця», при чому малося на увазі, що воїн, який отримав кільце, при необхідності пожертвує за конунга життям

Наведена вище строфа з “Англосаксонської рунічної поеми” вказує на те, що ізгоя відновлювали у правах, якщо хтось вручав йому дар. Віддавшись у відповідь, ізгой знову став повноправним членом суспільства. На цьому рівні руна Гебо представлена ​​в самій прозаїчній функції – як закон компенсації, згідно з яким все має свою ціну. У сучасному суспільстві дуже багато хто прагне брати, не бажаючи нічого віддавати натомість. На перший погляд, може здатися, що це сходить їм з рук, але на глибшому психологічному рівні вони розплачуються за це втратою самоповаги, а отже, і втратою поваги оточення, тобто перестають бути повноправними членами соціуму. Це неминуче спричиняє втрату  в особистому житті. Ілюстрацією до цього синдрому може бути високий рівень злочинності у світі: так проявляється принцип рівноваги, за яким вигода має дорівнювати вкладенням. На тому чи іншому рівні рівноважний обмін енергії здійснюється неминуче.

У практичному сенсі руна Гебо пов’язана з угодами, вирішеннями суперечок, судовими процесами та дотриманням договорів.

Крім того, вона символізує заручини. Прийнятий у європейській традиції Х-образний знак наприкінці листа, що означає поцілунок, – це, власне, і є руна Гебо. Використовували її як межовий знак. З цією руною асоціюються такі чесноти, як гостинність, щедрість та здатність з честю приймати та вручати дари (у більшості випадків подарунок легше вручити, ніж гідно прийняти).
У «Промовах Високого» (145) говориться:
Хоч зовсім не молись,
але не жертвуй без міри,
на дар чекають відповіді;
зовсім не коли,
чим без міри заколювати.

Ці вірші застерігають проти застосування рун як «злого дару», в сагах, що називається «посланням». За кожне послання доводиться сплатити свою ціну. Енергію, задіяну в будь-якій магічній операції, необхідно так чи інакше компенсувати, а оскільки всякий магічний ритуал впливає на свідомість мага, то енергія, до якої ми волаємо, відбивається і на нас. Тому зловживання шкідливою магією може згубно зашкодити вірді самого мага.

Поняття вірда, прийняте у північній традиції, приблизно відповідає найвідомішому в окультних колах принципу карми.

Використовуючи руну Гебо в посланні, слід пам’ятати, що будь-який дар обов’язково повертається до дарувальника.

Перш ніж наважитися на операцію шкідливої ​​магії, ретельно все продумайте, тому що ваші дії неминуче спричинять протидію рівної сили. Це застереження немає нічого спільного з квазіхристиянським моралізаторством, що пустило настільки глибоке коріння у деяких інших окультних традиціях. Це всього лише технічна деталь, яку не слід забувати. Треба бути готовим прийняти наслідки своїх дій, не піддаючись ні почуття провини, ні каяттю – пережиткам християнського виховання, рішуче далеким від скандинавського етносу. Зрозуміло, аналогічно руну Гебо можна використовувати і в акті благотворного дарування. Теоретично, ви повинні отримати за це дар у відповідь – відповідно до того ж закону компенсації. Але на практиці так відбувається не завжди – точніше кажучи, реакція у відповідь може виявитися відкладеною або проявитися на іншому рівні, недоступному повсякденному свідомості.

У магічній роботі Гебо ефективно служить також зв’язування кількох рун.

Загальний магічний принцип Гебо – примирення протидіючих сил або об’єднання сил, що доповнюють один одного (наприклад, чоловічого та жіночого) почав).

На езотеричному рівні руна Гебо символізує дари, вручені людині богами.

У «Пророцтві вельви» розповідається про те, як троє богів – Один, Хенір та Лодур – побачили на морському березі два дерева – Аска (чоловіче дерево) та Емблу (жіноче дерево). Кожен із богів вручив цим деревам один із дарів життя, і Аск став першим чоловіком, а Ембла – першою жінкою. Крім того, руна Гебо уособлює дари у відповідь, які людина приносить богам.

Цей принцип прекрасно виражений у «Гностичній месі» Алістер Кроулі: «Немає в мені частини, що не від богів».

Дари людини богам – це служіння, вірність та відданість тому, що людина вважає “богами”. У цьому сенсі Гебо асоціюється з жертвопринесенням – але зовсім на формі самозречення, ідею якого привнесло у північну культуру християнське вчення. Гебо – це прагнення добровільно приносити своє майно, час і сили в жертву тому, що ми шануємо священним, не розраховуючи при цьому на жодну іншу нагороду, крім розкриття свого потенціалу.

У крайньому своєму прояві це вища самопожертва, на яку йде людина, яка віддає життя за свої ідеали, у чому б вони не полягали. На найвищому рівні жертовний дар перевершує і дарувальника і того, хто приймає дар. Це спричиняє злиття дару, що дарує і приймає в неподільній єдності: всі перешкоди розчиняються, з бездоганної жертви народжується містичне єднання, і «его» людини зливається з божественною свідомістю, яка також називається вищим Я. Принесення свого «я» в жертву вищому Я – центральна містерія  посвячення.

!!! Доповнення від мене

Важливо:

• Ці переклади не можна буде вважати професійними, оскільки вони робитимуться базово з перекладів на російську і лише спірні/тонкі моменти для мене перекладатимуть з англійської.  Тому все буде у відкритому доступі на сайті.
• Аби моя ініціатива не порушувала законів авторського права, на сайті будуть дуже великі фрагменти, але не книжки в повному об’ємі і я відключу на сайті можливість Сontr+С. По суті цей розділ –  читальний зал бібліотеки, де почитати можна, а забрати з собою – ні))
• Що до збереження моєї енергії за роботу – я буду вдячна вам якщо поділитесь на своїх сторінках посиланням на переклади, які вас зацікавили  – у мережі українського контенту має ставати більше!
• Аби не пропускати оновлень на сайті пропоную вам долучитись до каналу Telegram – сповіщення про нову публікацію  додається туди автоматично: Telegram