На Майдан є купа точок зору:
- зі сцени,
- з Парламенту (тепер їх аж дві, оскільки Парламенти ці у нас різні – у форматі «до» та «після»),
- з Майдану Незалежності та з Грушевського(а ось вони якраз об’єдналися),
- з того боку барикад (там знову ж таки формат «до» і «після» і точок, відповідно, дві)
- з Чернігова, де в один день ховали трьох: хлопця з Небесної сотні, беркута та ВВ-шника (всіх трьох уклав снайпер)
- з росії, Європи, Штатів.
Усі ці точки – загальнолюдські.
- З Кремля,
- Брюсселя,
- Вашингтона
Це політичні, політологічні та психолого-політичні.
Власне ці три суть одне й теж, таке собі олію маслену.
Релігійні (чур тут пана Гундяєва не згадувати – він у категорії вище), які зводилися до виконання священицтвом заповідей Божих (не кажу яких і скількох, оскільки якось з’ясувалося на Майдані, що ні ім’я Бога, ні кількість заповідей не відіграє ролі – і заповіді і Бог там були самі на всіх, хоча кожен називав Бога своїм ім’ям)
Езотеричні – цих теж була не одна і, на жаль (хоча як інакше?), Різні: від захоплення і підтримки до засудження і мало не прокльонів. Залежно від особистих бажань, вчителів (гуру) і ченнелерів (що цікаво, вони йшли з точністю навпаки, але це опустимо).
Я хочу запропонувати вам ще одну. Її кут зору у цитаті Сільвії Браун:
Лідер, Володар, Керівник, Координатор

Мій погляд на Майдан (нікому жодною мірою не пропоную його як істину – просто ділюся).
Дві речі, вірніше дві назви, для мене у Майдані стали знаковими: Революція Гідності та Небесна Сотня (*сотня – назва підрозділів самооборони Майдану). Решта — деталі та похідні. Про них трохи пізніше, а зараз про те, ЧОМУ й ЗА ЧИМ за моїми відчуттями люди вийшли на Майдан.
У різні часи великій кількості людей для виконання якогось завдання потрібен чи лідер, чи володар, чи керівник, чи координатор. Не чотири в одному, а один, строго відповідний тип людини, що вийшла вперед.
Послідовність «лідер, володар, керівник, координатор» виставлена не в історичної хронології, а порядку, зумовленому особливостями тієї самої «великої групи». Характеристики трьох перших, що «вийшли вперед» відомі давно, а ось четверта – це щось нове (точніше добре забуте старе)
Підрослі індиго, кристальні діти, ми (як їхні канали) змінили вібрації планети. Тепер, для виконання якогось завдання, у нас немає запиту навіть на лідера, не кажучи вже про керівника чи володаря.
Прагнучи об’єднання, залишаючись разом, ми більше не зливаємося, не розчиняємося один в одному, не знеособлюємося – ми залишаємося вільними. У цій свободі немає суперечностей – вона є природною. Тому що у ній свобода кожного – це свобода всіх, свобода всіх – це свобода кожного.
Майдан як процес — це перетворення різного рівня (від особистих до державних та планетарних), які ставлять три завдання:
- позбутися страху
- почати «сміти мати своє судження»
- взяти все у свої руки (насамперед відповідальність)

Для виконання цього завдання на рівні вище за особистісне, яке передбачає «велику групу людей», не потрібні лідер, володар, або керівник. Потрібен – координатор (як чинник загального руху до мети за обов’язкового дотримання свободи кожного). Це і є те, за чим вийшов Майдан.
ЗАПИТ на КООРДИНАТОРА і привів до того, що НАВІТЬ НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ПОШУКИ, ПРОХАННЯ, ВИМОГИ «лідера, лідера» самого Майдану і тих, хто пропускав усі події через себе (слідував у фарватері Майдану, приходячи туди ситуативно) ЛІДЕРА ЯК СИТУАТИВНО ЛІДЕРА, ТАК Ні серед опозиції, ні серед багатьох об’єднань громадянського сектору. Він просто не міг знайтися – світ влаштований так, що ми отримуємо ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО НАМ ДІЙСНО ПОТРІБНО. Нам ПОТРІБНІ КООРДИНАТОРИ і їх нам Майдан дав у великій кількості.
Залишилося це тільки ВИ-ЗНАТИ*
Вибір – роблення – результат – відповідальність
Чи буде за підсумками успішний Майдан?
Навіть якщо ні, то все одно – так! Оскільки всі – уроки та будь-яка оцінка – це оцінка!
Результат Майдану це не «5» чи «2».
Результат Майдану ні більше, ні менше — вектор яким ми підемо з зараз у завтра.
Яким буде цей вектор, я не знаю, як, мабуть, ніхто не знає. Все залежатиме від вибору всіх та багатьох, але найбільше від вибору кожного.
Тому просто ПАМ’ЯТАЄМО, що нам даровані:
- ПРАВО ВІЛЬНОГО ВИБОРУ
(Зробити його За НАС ніхто і не в праві та не в силі); - ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВИБІР
(Вона НЕ ПОКАРАННЯ – вона ДАР і кристал пам’яті духу), - РОБИМО, ЩО ПОВИННО І БУДЕ ЯК ПОВИННО.
- РОБИМО ОБОВ’ЯЗКОВО, тому що
тільки
РОБОТА – ДАЄ РЕЗУЛЬТАТ,
РЕЗУЛЬТАТ — ДАРУЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ,
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — КРИСТАЛ ПАМ’ЯТІ ДОРОГИ ДОДОМУ.
05.01.2014
